Подкину дровишек...
Отакий роззява.
Жив собi роззява, лiвi дверi справа...
З ранку вiн хутенько встав, пiджака вдягати став,
Шусть руками в рукави - з'ясувалось, то штани.
Отакий роззява, лiвi дверi справа.
Вбрав сорочку вiн, однак, всi кричать йому: "Hе так!",
Одягнув пальто, проте, знов кричать йому: "Hе те!"
Отакий роззява, лiвi дверi справа.
Поспiшаючи в дорогу рукавичку взув на ногу,
Hу а замiсть капелюха натягнув вiдро на вуха.
Отакий роззява, лiвi дверi справа.
Трамва м тридцять третiм вiн хав на вокзал,
I дверi вiдчинивши, до водiя сказав:
"Шановний трампарампарам, я щось хотiв сказати вам,
Я сiв не в той ай-яй трамзал негайно треба на вокзай!"
Водiй перелякався i на вокзал подався.
Отакий роззява, лiвi дверi справа.
Ось бiжить вiн до кав'ярнi, щоб квитки купити гарнi,
Далi гляньте на роззяву, мчить купляти в касу каву.
Вибiг вiн аж на перон, там стояв один вагон.
Пан роззява в нього влiз, сiм валiз туди занiс,
Примостився пiд вiкном, тай заснув солодким сном.
З ранку - гульк! "Егей!" - гука - Що за станцiя пита ,
Чемний голос вiдповiв: "То славне мiсто Львiв".
Ще поспав, аж сходить сонце, знов поглянув у вiконце,
Бачить, знов сто ть вокзал, здивувався i сказав:
"Що за мiсто це, Боляхiв, Коломия чи Батяхiв?"
Чемний голос вiдповiв: "То славне мiсто Львiв".
Ще собi поспав з годинку, знов поглянув на зупинку,
Бачить, знов сто ть вокзал, здивувався i сказав:
"Що за станцiя цiкава, Київ, Змiїв чи Полтава?"
Чемний голос вiдповiв: "То славне мiсто Львiв".
Тут вiн крикнув: "Що за жарти? Жартувати так не варто.
Вчора я у Львовi сiв, а приїхав знову в Львiв?.."
Отакий роззява, лiвi дверi справа.
|