Видеорепортаж КП об обстреле осветительными фосфорными минами, специально настраиваемыми на подрыв над самой землёй, что превращает их в зажигательно-химические бомбы.
Причём обстрел осветительными минами, как видно в репортаже, ведётся и среди бела дня, то есть, единственно с целью вызвать пожары в городе и отравление местности белым фосфором. http://www.youtube.com/watch?v=V4zX8AzidOE
Вот и дожили!
Кто кричал, что на Украине "нет фашистов"?
Хунта сбросила все маски!!!
Заявление "министра обороны" киевской банды:
[ame]http://www.youtube.com/watch?v=eGZLUxtUnlQ[/ame]
Для тех, кто не понял по-украински.
Министр обороны заявил о том, что "жители востока Украины будут подвергнуты "фильтрации" - все, не исключая женщин.
По его словам, эти мероприятия связаны с тем, что "людей будут расселять в разные регионы".
Спецоперация по расстрелу ополченцев в г.Артемовске, прибывших на "переговоры о взаимном ненападении" с командованием базы танкового резерва, в результате которой был убит комендант Артемовска.
[ame]http://www.youtube.com/watch?v=zbO3_pMciPA[/ame]
Инструкция памятка по ведению информационной войны для укро журналистов.
Цитата:
Шановні колеги-журналісти, редактори і власники ЗМІ!
Скрытый текст:
Всі ми перебуваємо в умовах інформаційної війни, яка супроводжує бойові дії і щодня триває в головах та душах людей. Сучасні проблеми на Півдні та Сході України також значною мірою є наслідком пропаганди, яка роками велась Росією через власні ЗМІ та кіно на нашій території за повного невтручання української влади.
Ці короткі рекомендації не є обов`язковими до виконання. Тим більше ми не ставимо за мету обмежувати вашу свободу слова. Однак, якщо ви любите нашу країну і хочете, щоби ця війна швидше скінчилася з мінімальними наслідками для всіх, просимо їх прочитати і діяти, згідно власної совісті.
Цю пам`ятку розробили досвідчені журналісти разом із психологами, які добре знають закони поширення інформації, її особливості впливу на свідомість та як реагує психіка людини на травматичні події.
Обов’язково пройдіть офіційну акредитацію в СБУ. Це дозволить захистити вас в разі потреби і відділити бойовиків з підробленими посвідченнями від справжніх репортерів, які займаються висвітленням бойових дій. В майбутньому в результаті домовленостей це буде давати хоч якусь гарантію безпеки для журналістів з обох сторін.
Уникайте показу трупів людей. По можливості не вживайте навіть слово «труп», замінюючи його на «загиблих», «вбитих» або «тіла». Деморалізуючий вплив вигляду покійників може дестабілізувати якщо не військових, то їхніх батьків, які зроблять все, щоб їх син не потрапив на фронт;
Якщо це можливо, не завершуйте репортажів навіть про поразки – безнадією. Використовуйте контрапункт. Навіть в тих, хто загинув можуть бути діти і пам`ять про їхній подвиг залишиться в поколіннях нащадків, які пишатимуться своїми батьками;
Не показуйте відео, яке в youtube викладає ворожа сторона. В Росії цим займаються професійні пропагандисти. Якщо відео наших полонених чи їхніх дзвінків додому з полону з`являється у мережі – розрахунок на повну деморалізацію тих, хто може чинити опір в Україні. Якщо ж ви робите репортаж про полонених, шукайте офіційний коментар особи, яка буде вести переговори з терористами. Люди не мають думати, що проблема визволення з полону повністю лягає на плечі рідні;
Якщо ви викрили проблему, пов`язану із забезпеченням бойових дій, не давайте репортаж в ефір доти, доки не зможете розповісти про те, як цю проблему почали вирішувати або хоча б пообіцяли це оперативно зробити;
На час бойових дій не давайте матеріалів про партійні розбіжності та чвари. Для ворога ми всі українці – «бандерівці і націоналісти». Незалежно від того, хто має яке закінчення прізвища, мову чи навіть партійність. І якщо вам пропонують гроші, щоб облити брудом партію опонента, опозицію або владу, – порадьте витратити ті кошти на допомогу пораненим чи військам;
Не зловживайте показом похоронів тих, хто загинув, якщо це не публічно резонансна особа, або похорон. Ми дуже співчуваємо, але якщо не можемо нічим вже допомогти і репортаж не дає надії – замисліться, чи варто його давати на шпальти газети чи у ефір?
Не показуйте обличчя учасників бойових дій. Навіть тоді, коли вони кажуть, що не бояться цього робити. Після чеченської кампанії 1994 року в Росії прокотилася хвиля злочинів, коли рідня убитого мстилася «кривдникам». Інформацію про солдат і їхні сім`ї знаходили завдяки репортажам з місця подій.
Не називайте номерів частин та назв підрозділів, особливо у прив’язці до місць дислокації. Цим ви можете вберегти не одне життя. Пам’ятайте, що супротивник регулярно аналізує відкриті джерела інформації.
Не допомагайте ворогу дезорієнтувати громадян України – багато з них чуючи власну назву батальйону вагаються це українські чи російські підрозділи. Замість власних назв батальйонів, як то «Айдар», «Дніпро», «Азов», краще вживати словосполучення «українські військові», в «одному з територіальних батальйонів», «українська армія». Замість батальйон «Восток», краще говорити «кадировські найманці», тощо.
Досвід країн, які переживали наслідки війн на своїй території, зокрема Ізраїлю, свідчить, що націленість на надію в майбутньому – дозволяє людям з проходити через стрес із меншими втратами.
Ми повинні вийти з цієї кризи сильнішими, зробивши правильні висновки, які не дадуть можливості рецидиву подібних подій. Багато що залежить не тільки від влади, але й від кожного з нас: журналіста, фотографа, телеоператора чи редактора ЗМІ.
Ми не обираємо час коли жити, але ми вибираємо як поведемо себе в часи, коли ми живем.
Давайте спільно зробимо нашу країну і наше життя кращим. Пам’ятку розроблено об’єднаним Центром допомоги журналістам НСЖУ та НМПУ
Цитата:
Уважаемые коллеги-журналисты, редакторы и владельцы СМИ!
Все мы находимся в условиях информационной войны, которая сопровождает боевые действия и ежедневно продолжается в головах и душах людей. Современные проблемы на Юге и Востоке Украины также в значительной степени является следствием пропаганды, которая годами велась Россией через собственные СМИ и кино на нашей территории при полном невмешательстве украинской власти.
Эти краткие рекомендации не являются обязательными к исполнению. Тем более мы не ставим целью ограничивать вашу свободу слова. Однако, если вы любите нашу страну и хотите, чтобы эта война скорее кончилась с минимальными последствиями для всех, просим их прочитать и действовать, согласно собственной совести.
Эту памятку разработали опытные журналисты вместе с психологами, которые хорошо знают законы распространения информации, ее особенности воздействия на сознание и как реагирует психика человека на травматические события.
Обязательно пройдите официальную аккредитацию в СБУ. Это позволит защитить вас в случае необходимости и отделить боевиков с поддельными удостоверениями от настоящих репортеров, занимающихся освещением боевых действий. В будущем в результате договоренностей это будет давать хоть какую-то гарантию безопасности для журналистов с обеих сторон.
Избегайте показа трупов людей. По возможности не употребляйте даже слово «труп», заменяя его на «погибших», «убитых» или «тела». Деморализующее влияние вида покойников может дестабилизировать если не военных, то их родителей, которые сделают все, чтобы их сын не попал на фронт;
Если это возможно, не заканчивайте репортажей даже о поражениях - безнадежностью. Используйте контрапункт. Даже у тех, кто погиб могут быть дети и память об их подвиге останется в поколениях потомков, которые будут гордиться своими родителями;
Не показывайте видео, которое в youtube преподает враждебная сторона. В России этим занимаются профессиональные пропагандисты. Если видео наших пленных или их звонков домой из плена появляется в сети - расчет на полную деморализацию тех, кто может сопротивляться в Украине. Если же вы делаете репортаж о пленных, ищите официальный комментарий лица, которое будет вести переговоры с террористами. Люди не должны думать, что проблема освобождения из плена полностью ложится на плечи родных;
Если вы вскрыли проблему, связанную с обеспечением боевых действий, не давайте репортаж в эфир, пока не сможете рассказать о том, как эту проблему начали решать или хотя бы пообещали это оперативно сделать;
На время боевых действий не давайте материалов о партийных разногласиях и распрях. Для врага мы все украинцы - «бандеровцы и националисты». Независимо от того, кто имеет какое окончание фамилии, язык или даже партийность. И если вам предлагают деньги, чтобы облить грязью партию оппонента, оппозицию или власть, - посоветуйте потратить эти средства на помощь раненым или войскам;
Не злоупотребляйте показом похорон погибших, если это не публично резонансная лицо, или похороны. Мы очень сочувствуем, но если не можем ничем уже помочь и репортаж не дает надежды - задумайтесь, стоит ли его давать на страницы газеты или в эфир?
Не показывайте лица участников боевых действий. Даже тогда, когда они говорят, что не боятся этого делать. После чеченской кампании 1994 года в России прокатилась волна преступлений, когда родня убитого мстила «обидчикам». Информацию о солдатах и их семьи находили благодаря репортажам с места событий.
Не называйте номеров частей и названий подразделений, особенно в привязке к местам дислокации. Этим вы можете уберечь не одну жизнь. Помните, что противник регулярно анализирует открытые источники информации.
Не помогайте врагу дезориентировать граждан Украины - многие из них слыша имя собственное батальона не понимают, это украинские или российские подразделения. Вместо имен батальонов, как «Айдар», «Днепр», «Азов», лучше употреблять словосочетание «украинские военные», в «одном из территориальных батальонов», «Украинская армия». Вместо батальон «Восток», лучше говорить «кадыровские наемники» и т.д..
Опыт стран, которые переживали последствия войн на своей территории, в частности Израиля, свидетельствует, что нацеленность на надежду в будущем - позволяет людям с проходить через стресс меньшими потерями.
Мы должны выйти из этого кризиса сильнее, сделав правильные выводы, которые не дадут возможности рецидива подобных событий. Многое зависит не только от власти, но и от каждого из нас: журналиста, фотографа, телеоператора или редактора СМИ.
Мы не выбираем время когда жить, но мы выбираем как поведем себя во времена, когда мы живем.
Давайте совместно сделаем нашу страну и нашу жизнь лучше.
Чат КОБ
12.06.2014, 21:35
Линейный вид
